Університети і ринок праці: взаємозалежність
Чи мають заклади вищої освіти готувати студента до першого робочого місця? Чи все ж таки, університети — це простір для академічного розвитку, підвищення рівня освіченості та розвитку креативності?
А можливо університет є місцем де здобувають професійні знання, уміння, навички?
Цікава дискусія виникла цього тижня, яка розділила стейкхолдерів та експертів системи освіти на два табори. Тож додам і свою точку зору, враховуючи сучасні виклики та досвід інших країн.
Хочу почати з нещодавньої заяви Дональда Трампа про необхідність змін в системі освіти США: «Коли я повернуся до Білого дому, я звільню всіх цих «акредитаторів», які дозволили, аби у наших коледжах домінували марксисти та божевільні… У нас буде справжня американська освіта».
Що очікує бізнес?
Бізнес не цікавить кількість прочитаних книжок, чи яким чином побудований освітній процес в університеті. Бізнес задає конкретне питання, якими компетентностями володіє майбутній працівник. Саме освіта живить економіку кадрами, а не навпаки.
Роботодавці, чи бажання/ідея створити власну справу, не питають про оцінки і успішність, вони ставлять чітке питання: чи може випускник виконувати практичні завдання зі спроможністю його подальшого професійного розвитку.
У процесі розвитку особистості студента, університет повинен скорочувати кваліфікаційний розрив. Це першочергове завдання, бо знання, уміння, навички — це валюта економіки, і якщо студент ними володіє, то він легко знайде своє місце на ринку праці, або професійного зростання. Світовий і український тренд НR департаментів — «skills at the top».
Ефективність державних інвестицій у вищу освіту
Держава має створити умови і фінансувати підготовку фахівців, що формують економіку доданої вартості. Інвестиції держави у вищу освіту повинні бути стратегією розвитку суспільства.
Якщо держава виділяє бюджет на підготовку кваліфікованих працівників, готових працювати в реальних умовах, то ці кошти мають витрачатися ефективно і створювати додану вартість у вигляді розвитку людського капіталу.
Якщо ж університети продовжуватимуть орієнтуватися лише на формування загальних компетентностей, це шлях до зростання безробіття серед випускників. Випускник університету повинен набути затребуваних компетентностей, які можна трансформувати у заробіток грошей і годування сімʼї.
Більше того, реформа «Нова українська школа» додає один рік навчання, який і має сформувати, той загальний розвиток, яким начебто, чомусь знову має займатися університет. Ми вже забрали у дітей цілий рік. Досить розмов про загальний розвиток!!!!!
Конкретний кейс на прикладі Німеччини. На зустрічах з роботодавцем, вони відверто кажуть, що «ваші діти знають краще німецьку мову ніж, ми німці, але ваші діти не можуть нічого робити практично, у них не має професійних компетентностей».
Досвід Швейцарії
Більшість освітніх програм погоджуються роботодавцями, бізнесом, професійними асоціаціями і обʼєднаннями. Ніхто не навчає знань, умінь, навичок, які не використовуються на конкретному виробництві.
Досвід Німеччини та Австрії. Дуальна освіта та співпраця з бізнесом
Аби зменшити кваліфікаційний розрив навчання поєднується з практичною роботою на підприємствах. У багатьох країнах дуальна система освіти дозволяє студентам не лише здобувати знання, а й розвивати уміння, навички, які вже використовуються на робочому місці. В Україні теж є успішні кейси по дуальній освіті, але це скоріше виняток із загальної практики. (Напевно окремі адміністрації університетів теж є прихильниками розмов про загальний розвиток студента:). Бо так простіше, не потрібно демонструвати конкретний результат щодо реального працевлаштування за результатами навчання.
Погляд у майбутнє: стратегічна орієнтація освіти на потреби економіки
Очевидно, що університети та ринок праці взаємозалежні. Університети не можуть залишатися осторонь від запитів економіки, бо в такому разі інтерес до них знизиться як у студентів, так і у роботодавців. (Не беремо до уваги ганебні практики під час воєнного стану).
Державна підтримка вищої освіти повинна розподілятися з урахуванням того, які фахівці потрібні для формування економіки доданої вартості. Це дозволить зробити інвестиції у навчання більш ефективними і збалансованими.
Також потрібно розуміти, що диплом не коштує нічого, це папірець. Вартістю є компетентності, насамперед професійні. Саме цього економіка потребує і очікує від закладів освіти.
П.С.
25 жовтня цього року Уряд прийняв Постанову «Деякі питання присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту». У цій Постанові Національне агентство кваліфікацій відіграє ключову роль.
Запрошуємо заклади освіти до співпраці для розвитку потреби у знаннях, уміннях, навичках для розбудови економіки.
- Для чого Росії підбурювати поляків проти українців? Михайло Стрельніков 19:32
- Виключення з військового обліку через непридатність: порядок та наслідки Вікторія Яремчук 15:02
- Контракт 18–24: умови, виплати та випадки повернення коштів Анастасія Плаван 14:42
- 5 інструментів для ефективного делегування продажів у малому бізнесі Олександр Висоцький 11:55
- Пластична операція без сюрпризів: що зробити заздалегідь Дмитро Березовський 09:08
- Вигорання керівників: чому талановиті менеджери зникають з бізнесу Марина Кравченко вчора о 14:30
- Енергетичний суверенітет для промисловості Ростислав Никітенко вчора о 10:21
- Медіація в бізнесі: як перетворити конфлікт на можливість для зростання Олександр Скнар вчора о 09:04
- Когда начнётся следующий Модерн? Володимир Стус вчора о 01:11
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков 19.09.2025 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов 19.09.2025 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 20754
-
Інвестиційна компанія Баффета продала усі акції в китайській BYD
Фінанси 17077
-
Bloomberg: наступ на Газу обійдеться Ізраїлю в $7,5 мільярда – понад 1% ВВП країни
Фінанси 4585
-
"Аналоговнет". П’ять російських miltech-розробок, що не справдили сподівань Кремля
Технології 4378
-
"Очікуємо потужний попит". Інтерв'ю директора Асбіс Україна, офіційного дистрибутора iPhone
Бізнес 3563