Університети і ринок праці: взаємозалежність
Чи мають заклади вищої освіти готувати студента до першого робочого місця? Чи все ж таки, університети — це простір для академічного розвитку, підвищення рівня освіченості та розвитку креативності?
А можливо університет є місцем де здобувають професійні знання, уміння, навички?
Цікава дискусія виникла цього тижня, яка розділила стейкхолдерів та експертів системи освіти на два табори. Тож додам і свою точку зору, враховуючи сучасні виклики та досвід інших країн.
Хочу почати з нещодавньої заяви Дональда Трампа про необхідність змін в системі освіти США: «Коли я повернуся до Білого дому, я звільню всіх цих «акредитаторів», які дозволили, аби у наших коледжах домінували марксисти та божевільні… У нас буде справжня американська освіта».
Що очікує бізнес?
Бізнес не цікавить кількість прочитаних книжок, чи яким чином побудований освітній процес в університеті. Бізнес задає конкретне питання, якими компетентностями володіє майбутній працівник. Саме освіта живить економіку кадрами, а не навпаки.
Роботодавці, чи бажання/ідея створити власну справу, не питають про оцінки і успішність, вони ставлять чітке питання: чи може випускник виконувати практичні завдання зі спроможністю його подальшого професійного розвитку.
У процесі розвитку особистості студента, університет повинен скорочувати кваліфікаційний розрив. Це першочергове завдання, бо знання, уміння, навички — це валюта економіки, і якщо студент ними володіє, то він легко знайде своє місце на ринку праці, або професійного зростання. Світовий і український тренд НR департаментів — «skills at the top».
Ефективність державних інвестицій у вищу освіту
Держава має створити умови і фінансувати підготовку фахівців, що формують економіку доданої вартості. Інвестиції держави у вищу освіту повинні бути стратегією розвитку суспільства.
Якщо держава виділяє бюджет на підготовку кваліфікованих працівників, готових працювати в реальних умовах, то ці кошти мають витрачатися ефективно і створювати додану вартість у вигляді розвитку людського капіталу.
Якщо ж університети продовжуватимуть орієнтуватися лише на формування загальних компетентностей, це шлях до зростання безробіття серед випускників. Випускник університету повинен набути затребуваних компетентностей, які можна трансформувати у заробіток грошей і годування сімʼї.
Більше того, реформа «Нова українська школа» додає один рік навчання, який і має сформувати, той загальний розвиток, яким начебто, чомусь знову має займатися університет. Ми вже забрали у дітей цілий рік. Досить розмов про загальний розвиток!!!!!
Конкретний кейс на прикладі Німеччини. На зустрічах з роботодавцем, вони відверто кажуть, що «ваші діти знають краще німецьку мову ніж, ми німці, але ваші діти не можуть нічого робити практично, у них не має професійних компетентностей».
Досвід Швейцарії
Більшість освітніх програм погоджуються роботодавцями, бізнесом, професійними асоціаціями і обʼєднаннями. Ніхто не навчає знань, умінь, навичок, які не використовуються на конкретному виробництві.
Досвід Німеччини та Австрії. Дуальна освіта та співпраця з бізнесом
Аби зменшити кваліфікаційний розрив навчання поєднується з практичною роботою на підприємствах. У багатьох країнах дуальна система освіти дозволяє студентам не лише здобувати знання, а й розвивати уміння, навички, які вже використовуються на робочому місці. В Україні теж є успішні кейси по дуальній освіті, але це скоріше виняток із загальної практики. (Напевно окремі адміністрації університетів теж є прихильниками розмов про загальний розвиток студента:). Бо так простіше, не потрібно демонструвати конкретний результат щодо реального працевлаштування за результатами навчання.
Погляд у майбутнє: стратегічна орієнтація освіти на потреби економіки
Очевидно, що університети та ринок праці взаємозалежні. Університети не можуть залишатися осторонь від запитів економіки, бо в такому разі інтерес до них знизиться як у студентів, так і у роботодавців. (Не беремо до уваги ганебні практики під час воєнного стану).
Державна підтримка вищої освіти повинна розподілятися з урахуванням того, які фахівці потрібні для формування економіки доданої вартості. Це дозволить зробити інвестиції у навчання більш ефективними і збалансованими.
Також потрібно розуміти, що диплом не коштує нічого, це папірець. Вартістю є компетентності, насамперед професійні. Саме цього економіка потребує і очікує від закладів освіти.
П.С.
25 жовтня цього року Уряд прийняв Постанову «Деякі питання присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту». У цій Постанові Національне агентство кваліфікацій відіграє ключову роль.
Запрошуємо заклади освіти до співпраці для розвитку потреби у знаннях, уміннях, навичках для розбудови економіки.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 145
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 144
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 134
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 93
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа 75
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 16425
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10998
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 8494
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 7957
-
Епіцентр відкриває другий торгово-розважальний центр під Києвом – фото
Бізнес 4893